ЗДО №33

м. Рівне, вул. Корольова 4-а

Л.А. Венгеру вдалося виявити специфічний засіб розвитку мовлення дошкільників – наочні моделі, в яких малюк відтворює структуру об’єктів і зв’язків між ними.

Основний шлях розвитку пізнавальних здібностей – це постійний перехід від зовнішніх дій із умовними замінниками предметів (схемами-моделями) до дій подумки.

Основна ідея пропонованої технології – формування діамонологічної компетенції дошкільників шляхом активного застосування методу моделювання.

Діамонологічну компетенцію науковці визначають як розуміння зв’язного тексту, вміння відповідати на запитання і звертатися з запитаннями, підтримувати та розпочинати розмову, вести діалог, складати різні види розповідей.

Важливе місце в системі засобів розвитку мовлення дошкільників займає використання наочності, за допомогою якої педагог має можливість перетворити мовленнєву діяльність дошкільників у цікавий і доступний дітям вид діяльності.
Моделювання - наочно-практичний метод навчання. Модель являє собою узагальнений образ значущих якостей об'єкту, що моделюється.
В основі методу моделювання лежить принцип заміни: реальний предмет дитина замінює іншим предметом, його зображенням, якою-небудь умовною позначкою. Основне значення моделей - полегшити дитині відтворити почуте, побачене, придумане.
Моделі можуть бути статистичними і динамічними, грубими і точними, безперервними і дискретними, дослідницькими і демонстраційними, навчальними, прогностичними, натурними, аналітичними, аналоговими, символічними і т.д. Усіх їх об'єднує головне призначення - замінити в процесі отримання інформації сам об'єкт.
Найважливіша вимога до будь-якої моделі - її подібність з предметом, що моделюється.
У навчанні дошкільників використовуються різні види моделей:
предметні моделі, в яких зберігаються конструктивні особливості, пропорції, взаємозв'язок частин, об'єктів - картинки.
предметно-схематичні моделі, в яких вагомі ознаки і зв'язки виражені за допомогою предметів-замінників, графічних знаків - план кімнати, схема описової розповіді, схема послідовності подій у художньому творі, піктограми.

Всі моделі умовно поділені на групи:

·       описові;

·       узагальнювальні (класифікаційні);

·       для складання творчих розповідей;

·       мнемічні (для заучування віршів).

Метод наочного моделювання може використовуватися в роботі над всіма компонентами мовлення:

  • формування лексико-граматичної сторони мовлення;
  • формування фонетико-фонематичної сторони мовлення;
  • формування зв’язного мовлення:

-          переказ;

-          складання розповідей за картиною, серією картин;

-          описова розповідь;

-          творча  розповідь.

Під час використання моделей в роботі з дошкільниками слід дотримуватися таких етапів:
1.Використання готового символу або моделі:

  • відбувається їх розгляд, розбір;
  • перекодування інформації в образи;
  • відтворення інформації з опорою на символ або модель.
    2. Створення моделей спільно з вихователем.
    3. Самостійне складання або придумування моделей.
    Елементами моделей можуть бути:
    • геометричні фігури;
    • символічні зображення предметів ( умовні позначки, силуети, контури, піктограми);
    • плани та умовні позначки, використані в них;
    • контрастна рамка - прийом фрагментного розповідання.

  • В якості символів-замінників на початковому етапі роботи використовуються геометричні фігури, які своєю формою та кольором нагадують предмет, що замінюється.

    На наступних етапах діти вибирають замінники, без урахування зовнішніх ознак об'єкту. В цьому вони орієнтуються на якісних характеристиках об'єкта(злий, добрий). В якості моделі може бути представлена смужка різнокольорових кругів.

  • Елементами плану розповіді, складеної за пейзажною картиною можуть бути силуетні зображення її об'єктів.
    В якості символів - замінників при моделюванні творчих розповідей використовуються:
  • предметні картинки;
  • силуетні зображення;
  • геометричні фігури.

Наочна модель висловлювання є планом, який забезпечує зв'язність і послідовність розповіді дитини.

Формування лексико-граматичної сторони мовлення.
За допомогою умовних замінників, схем і малюнків можна запропонувати дітям ряд завдань на вдосконалення граматичної будови мовлення.
1.Правильно узгоджувати прикметник з іменником.
2.Узгоджувати числівник з іменником. Наприклад: одна шкарпетка, дві шкарпетки, п'ять шкарпеток.
3.Підібрати однорідні прикметники до іменника.
4.Утворити слова за допомогою суфіксів з опорою на величину предмету. Наприклад: заєць, зайчик, зайченя, зайчище.
5.Утворити складне слово. Наприклад: листя падає – листопад.
6.Вжити граматичну категорію. Приклад: гніздо, гнізда, не стало гнізд.
7.Підібрати антоніми. Наприклад: високий – низький.
8.Інтуїтивно визначити рід і число іменника без назви термінів. Приклад: мій мяч, моя сумка.

орієнтована модель заняття: Складання речень за схемами

  • Мета: вправляти дітей у складанні речень за схемами, узгоджувати прикметники з іменниками вроді, числі й відмінку. Розвивати зв’язне мовлення.
  • Алгоритм роботи
  • 1. Розгляд ілюстрацій.
  • 2. Бесіда за змістом.
  • 3. Складання 2-3 речень за ілюстрацією.
  • 4. Пропозиція скласти речення за схемою.
  • 5. Розгляд дітьми опорних схем, пояснення незрозумілих символів.
  • 6. Наведення вихователем зразка складання речення.
  • 7. Складання речень дітьми.
  • 8. Дидактична гра «Виправ помилку»

Використання методу моделювання у формуванні навичок різних видів розповіді.
Наочні і предметно-схематичні моделі лежать в основі розвитку зв'язного мовлення дітей.
Одним із видів зв'язного монологічного мовлення , над удосконаленням навичок якого необхідно працювати вихователю старшої групи є переказ.
Робота по розвитку навичок переказу передбачає формування таких умінь:

  • засвоєння принципу заміни, тобто уміння позначати героїв та основні атрибути твору замінниками;
  • формування уміння передавати події за допомогою замінників (предметне моделювання);
  • передача послідовності подій у відповідності з розміщенням замінників.

Навчання переказуванню розпочинається із розповідання знайомих коротких казок, типу "Ріпка", "Колобок".
Для того щоб навчити дитину послідовно переказувати сюжет казки використовуються наочні моделі казки:

  • ілюстрації до епізодів казки;
  • силуетні зображення героїв казки;
  • символи-замінники.

На початкових етапах діти вчаться використовувати моделі, які супроводжують читання казки вихователем.

При аналізі змісту літературного твору доцільно звернутися до запропонованої О.М.Дьяченко методики навчання дітей моделюванню казки. Зміст казки ділять на логічно завершені частини, до кожної з яких на смужці паперу діти схематично малюють картинку (піктограма). В результаті виходить апперцептивна схема – повне уявлення про зміст твору. Спираючись на неї, дошкільники успішно переказують казку або оповідання.
Орієнтовна модель заняття: Складання казок.

  • Мета: учити колективно складати нову казку за допомогою знаків-символів, розповідати складену в такий спосіб оповідку, використовуючи речення різних граматичних конструкцій, виразну інтонацію. Розвивати зв’язне мовлення дітей.
  • Алгоритм роботи.
  • 1. Створення емоційної атмосфери.
  • 2. Пропозиція вихователя придумати казку.
  • 3. Висловлювання дітьми своїх думок.
  • 4. Зразок початку казкової розповіді, поданий вихователем.
  • 5. Продовження казки дітьми.
  • 6. Запис казки за допомогою символів.
  • 7. Розповідь казки за символами.
  • Якщо виникають труднощі в придумуванні окремих умовних позначень змісту казки, їх можна поступової замінити буквеними позначеннями.
  • Практика засвідчує доцільність використання карток-символів під час розвитку зв’язного мовлення, формування пізнавальної активності.

Значні проблеми виникають у дітей при складанні розповіді за сюжетною картиною.
Розповідь за сюжетною картиною вимагає від дитини уміння виділити основні діючі особи або об'єкти картини, прослідкувати їх взаємозв'язок та взаємодію, відмітити особливості композиційного фону картини.
На практиці "розповіді", самостійно складені дітьми - це, в основному, просте перерахування діючих осіб або об'єктів картини.
Робота по формуванню навичок розповіді за картиною складається з 3-х етапів:
1. Виділення значущих для розвитку сюжету фрагментів картини.
2. Визначення взаємозв'язків між ними.
3. Об'єднання фрагментів в єдиний сюжет.

При цьому використовуються такі моделі:

  • Предметні картинки.
  • Смужки різнокольорових кругів.
  • Фрагменті зображення картини
  • Силуетні зображення значущих об'єктів картини.

Коли діти оволодівають навичками побудови зв'язної розповіді, в моделі переказів і розповідей включаються творчі елементи - дитині пропонують придумати початок або кінець розповіді. Використання схем розповідей полегшують дітям оволодіння зв’язним мовленням. Крім того, наявність наочного плану робить такі розповіді чіткими, зв’язними, послідовними та поширеними.
Навчаючи наших дошкільнят складанню описових розповідей, ми використовуємо наочні опорні схеми. Вони помітно спрощують завдання, роблять висловлювання чіткими, зв’язними та послідовними.

За цією методикою для роботи використовується аркуш картону 45х30 см, поділений на шість квадратів (за кількістю характерних ознак предмета або об’єктів чи пір року, про які потрібно розповісти). Дітей навчають знаходити головні, суттєві ознаки предмета, відрізняти їх від другорядних. Діти вибудовують розповідь з дотриманням послідовності та параметрів, закладених у схемах: колір, форма, величина, матеріал, частини, дії. Використання схем при складанні описових розповідей допомагає дітям засвоїти порівняння предметів не в загальній формі – чим подібні, або чим відрізняються предмети, а диференціювати. порівнюючи предмети за формою, величиною, кольором тощо.

Навчати дітей дошкільного віку складанню описових розповідей є дуже важливим для їх розвитку. Вміння дитини точно,лаконічно й образно описувати предмет сприяє вдосконаленню її мови, мислення, полегшує процес обміну інформацією.

Опис предметів викликає у дітей ряд труднощів, які полягають у :

  • самостійному визначені головних ознак предмета;
  • встановлені послідовності висловлювання ознак;
  • утриманні в пам’яті послідовності, яка являється планом розповіді-опису.
    В розвитку навичок складання описових розповідей велику допомогу надає попереднє складання моделі опису. Основу описової розповіді складають конкретні уявлення, які накопичуються в процесі обстеження об'єкту опису. Елементами моделі описової розповіді стають символи-замінники якісних характеристик об'єкту:
    • належність до родового поняття;
    • величина;
    • колір;
    • форма;
    • деталі;
    • якість поверхні;
    • матеріал, з якого виготовлений предмет;
    • як використовується;

• за що подобається. За цією моделлю можна описати будь-який окремий предмет.

Опис іграшок.

  • колір
  • форма
  • величина
  • матеріал
  • будова
  • дії з іграшкою.

Опис одягу


Колір.  

Матеріали.

Частини одягу.

Сезонність одягу.

Призначення одягу.
Дії з одягом.

Опис овочів та фруктів

  1. Колір.
  2. Форма.
  3. Величина.
  4. Смак.
  5. Місце вирощування.
  6. Вживання в їжу.


Опис пір року

  1. 1. Сонце. 2. Небо. 3. Земля. 4. Дерева. 5. Люди. 6. Тварини. 7. Птахи.
    8. Діяльність дітей.

Модель заняття. Описування предметів.

  • Мета: вчити дітей складати описові розповіді за картинками символами, збагатити словник словами, що означають назви овочів, їх якості і властивості, учти добирати синоніми, відгадувати загадки. Розвивати зв’язне мовлення .
  • Алгоритм роботи (на прикладі теми «помідор»)
  • 1. Відгадування загадок про овочі.
  • 2. Сюрпризний момент, де Незнайко приносить посилку.
  • 3. Розглядання дітьми опорних схем.
  • 4. Опис вихователем огірка, який міститься в посилці, за символами.
  • 5. Пропозиція вихователя описати помідор, використовуючи картинки - символи:
  • а) колір;
  • б) форма;
  • в) величина;
  • г) смак;
  • д) місце вирощування;
  • е) вживання  в їжу.
  • 6.Опис овочів дітьми.
  • 7.Заучування загадки про овочі

Оволодіння прийомом порівняльного опису відбувається, коли діти навчаться вільно оперувати моделлю опису окремих предметів.
Дві-три дитини або підгрупи дітей складають модель опису двох або більше предметів за планом. Під час опису символи викладаються кожною підгрупою в свій обруч. Потім в зоні пересікання обручів (круги Ейлера) виділяються однакові ознаки предметів. Діти порівнюють предмети, визначаючи спочатку їх подібність, а потім відмінність.
Наприклад:
Порівняльний опис лисиці і зайця.
Лисиця і заєць - це дикі тварини. Заєць - маленький, а лисиця -більша. У зайця літом хутро сірого кольору, а у лисиці рудого. Заєць - їсть овочі, а лисиця - хижак.

Досить часто наочна модель стає засобом подолання страху дитини перед складанням творчих зв 'язних розповідей. Цей вид розповіді передбачає вміння дитини створювати особливий задум і розгортати його в розповідь з різними деталями та подіями. Дитині пропонується модель розповіді, а вона має наділити елементи моделі змістовими якостями і скласти розповідь.
Схеми доцільно використовувати і під час навчання дітей складання творчих розповідей.

Послідовність роботи по формуванню навичок складання творчої розповіді:

  • дитині пропонують придумати ситуацію, яка могла б статися з конкретними героями в певному місці, модель розповіді дає вихователь;

вихователь пропонує конкретних героїв розповіді, а просторове оформлення моделі дитина придумує самостійно;

  • конкретні герої замінюються їх силуетними зображеннями, що дозволяє дитині проявити творчість в характерологічному оформлені героїв розповіді дитині пропонують скласти розповідь за моделлю, елементами якої є не визначенні замінники персонажів розповіді - геометричні фігури, вихователь дає тему розповіді - "Весняна казка"; дитина самостійно вибирає тему та героїв своєї розповіді.

Складніше завдання: за умовами, заданими у вигляді колірних символів скласти творчу розповідь. На початку розмовляємо з дітьми про те, як люди сприймають кольори: червоний – святковий, жовтий – сонячний, синій – мрійливий, зелений - заспокійливий і так далі Завдання: придумати розповідь на будь-яку тему, в якій би були присутні події, виражені відчуттями, асоціаціями від кольору.    Наприклад: синій, чорний, зелений, червоний.

Поступово, оволодіваючи всіма видами зв'язного логічного мовлення, діти вчаться планувати своє мовлення.
Доцільно також використовувати мнемічні схеми-моделі під час вивчення напам’ять віршованих творів.
Як підвищити якість засвоєння та скоротити час, який витрачається для заучування віршів напам’ять?

  • Треба умовними схематичними позначеннями зашифрувати кожен рядок вірша (або пару) і вивісити таку схему на видному місці.
  • Вивчати вірші не примушуючи, а спираючись на дитячі інтереси та на достатній розвиток наочно-образного мислення в цьому віці.
  • Мнемічні схеми відіграють значну роль у диференційованому навчанні. Діти з середнім і низьким рівнем розвитку пам’яті мимоволі вчать вірш у повсякденному житті, звертаючи увагу на “підказку”. Для дітей з достатнім і високим рівнем розвитку схема виявляється засобом самоконтролю та самооцінки.

 

Символи-замінники.

Використання цих моделей сприяє також розвитку діалогічного мовлення у дошкільників.
Використовуючи творчий потенціал та рівень сформованості психічних процесів у дітей високого рівня розвитку, можна проводити роботу, спрямовану на зворотний зв’язок, тобто створення схем-моделей самими дітьми.

  • Спочатку пропонується вправа “Познач відповідним символом”,
  • потім простенька загадка,
  • далі – вірш,
  • потім – оповідання.

Також можна використовувати партнерську роботу. Діти з високим рівнем розвитку схематично зображують назву знайомої пісні, загадки, а діти з низьким і середнім рівнем відгадують. Це сприяє налагодженню товариських стосунків, формуванню адекватної самооцінки у дітей, а головне – підготовці малюків до оволодіння програмними завданнями в школі.
Висновок . Застосування схем-моделей є одним з ефективних способів сприяння розвитку мовлення, словесно-логічного мислення, пам’яті у дітей дошкільного віку. Цей вид роботи повністю відповідає особистісно-орієнтованій моделі навчання, за якої враховуються індивідуальні особливості дитини, допомагає педагогові встановити з вихованцями оптимальні – партнерські стосунки, створити атмосферу емоційної довіри та розкутості. Використання методу моделювання при навчанні дошкільників мовленню:

  • дає можливість встановити зв'язки між предметами та явищами, послідовність подій, робить їх доступними розумінню та відтворенню дітьми;
  • покращує розуміння дитиною структури та взаємозв'язків складових частин об'єктів та явищ;
  • формує цілісне уявлення про предмети та явища оточуючого світу;
  • унаочнює процес навчання монологічному мовленню;
  • позитивно впливає на розвиток мови взагалі та вміння планувати мовлення.

Використанням методу моделювання під час проведення студентами різних форм роботи з розвитку мовлення у дошкільників відбуватиметься успішно, якщо вихователь буде:

  • досконало володіти технологією використання моделювання в роботі по розвитку зв’язного мовлення;
  • чітко дотримуватись методики розвитку мовлення у дошкільників;
  • починати формування мовлення із використання найпростіших схем-моделей з молодшого дошкільного віку;
  • забезпечується систематичність навчання;
  • дотримуватись комплексного розв'язання завдань по розвитку мовлення: формування лексико граматичної та фонетико-фонематичної сторони мовлення; навчання переказуванню літературних творів, складанню розповідей про іграшки, складанню розповідей за сюжетними картинами, творчих розповідей,;
  • володіти технологією ознайомлення дошкільників з моделями;
  • залучати дітей до створення моделей;
  • раціонально використовувати схеми-моделі у роботі із дошкільниками;
  • мати особисту зацікавленість в організації цікавої мовленнєвої діяльності дітей ;
  • широко використовувати прийоми активізації мовлення дітей:
  • крісло оповідача;
  • відкритий мікрофон;
  • розповіді-серіали;
  • крісло мрійника;
  • хвилинки мовленнєвої творчості.                                                                                                                  Схеми-моделі можуть застосовуватися не лише на мовленнєвих заняттях – вони можуть бути широко використані в різних видах діяльності: ігровій, зображувальній, формуванні логіко-математичної компетенції тощо.
МОН України
МОН України
МОН України
МОН України
МОН України
МОН України
МОН України

Ваша думка

У яких заходах дитячого садку ви готові брати участь найохочіше:
 

Відвідувачі сайту

На даний момент 26 гостей на сайті