Вакцинопрофілактика є провідним, найбільш ефективним і зрозумілим методом боротьби з інфекційними захворюваннями. В Україні вакцинація проводиться проти десяти інфекційних захворювань – і це одна із прогресивних схем імунізації серед країн пострадянського простору. Календар профщеплень США передбачає вакцинацію проти 16 інфекційних захворювань; Німеччини, Швейцарії – 13; Австрії та Франції – 12.

При цьому потужна антивакцинальна кампанія, яка розгорнулася в нашій країні на шпальтах окремих ЗМІ та в мережі Інтернету, нанесла значної шкоди здоров‘ю дітей, у тому числі в нашій області вона має конкретні сумні наслідки. Більше того, фахівці прекрасно розуміють, що наслідками цієї антивакцинальної кампанії, у разі досягнення її мети, буде зняття “імунного щита”, що створювався багатьма поколіннями, а відтак через 5-7 років щонайменше десятки тисяч людей помиратимуть внаслідок інфекційних епідемій.

Що спонукає батьків дослухатися до непрофесійних порад щодо вакцинації? Всесвітньою організацією охорони здоров'я було проведено дослідження щодо вивчення причин, з яких діти не щеплювались, серед яких перше місце (55%) посідали суб’єктивне відношення до щеплень та обмежені знання батьків про доцільність та користь вакцинації; 27% зумовлені сімейними особливостями, в тому числі релігійними; і тільки 12 % залежали від національної імунізаційної системи, тобто знаходилися в межах компетенції органів охорони здоров’я. Чому ж так впливають міфи про вакцинацію на світогляд людей?

Спробуємо розібратися, що у розмовах про щеплення правда, а що – ні.

Міф 1. Вакцинація дітей не обов’язкова.

Відомий факт, що вакцинація допомагає захистити дітей від смертельно небезпечних захворювань, зокрема це дифтерія, кір, поліомієліт, правець, коклюш, менінгіт (запалення оболонок мозку) та інші. Більшість цих захворювань можуть назавжди залишити дитину інвалідом (наприклад, вроджена краснуха), або забрати в неї життя. Наразі великим досягненням є те, що багато з хвороб, проти яких вакцинуються діти, зустрічаються доволі рідко. Але це трапляється вийнятково завдяки вакцинації. Без неї існує високий ризик захворювання при зустрічі зі збудниками. Якщо припинити вакцинальний процес багато інфекцій, що вважаються такими, які “рідко зустрічаються або зникли”, знову набудуть поширення.

Міф 2. Після вакцинації виникають серйозні побічні реакції.

Вакцини виготовляються або зі збудників захворювань, або можуть бути синтетичними. Той факт, що вакцина може містити частини мікробів або навіть ослаблені живі мікроби дуже часто лякає батьків, які бояться, що після вакцинації їх дитина захворіє на ту інфекцію, проти якої проводилось щеплення. Відносно цього можна зауважити, що біологічний матеріал, з якого виготовляють вакцини, ретельно перевіряється, і тому ризик розвитку активної форми захворювання після вакцинації практично відсутній. Для виготовлення вакцин не використовуються активні хвороботворні мікроби, а тільки фрагменти чи дуже ослаблені або убиті штами. Вакцини стимулюють відповідь імунної системи так, як ніби має місце реальна інфекція. Імунна система “запам’ятовує” мікроорганізм, який її викликав, та є готовою до знищення його при подальших контактах у повсякденному житті.

Практично всі вакцини можуть викликати такі побічні реакції як незначне підвищення температури, болючість та припухлість в місці введення. Рідше може виникати біль голови або грипоподібний стан. Але ці реакції настільки короткочасні та нешкідливі, що їх просто неможливо порівнювати з ризиком самого захворювання, проти якого щеплювалась дитина. В деяких випадках побічні реакції можуть бути зумовлені алергією на окремі компоненти вакцини. В такому випадку перед вакцинацією слід уточнити чи не містить дана вакцина речовину, на яку у вашої дитини алергія. Якщо це так, слід відмовитись від даної вакцини і порадитись з цього приводу зі своїм лікарем. Важливо, щоби перед проведенням такої відповідальної процедури як щеплення, дитина була абсолютно здоровою, її оглянув лікар, який, за необхідності, призначив загально клінічні обстеження.

Міф 3. Вакцинація дітей проводиться дуже рано.

Час вакцинації визначає її ефективність. Необхідно встигнути провести вакцинацію дитини (створити штучний імунітет) до того як вона зустрінеться зі справжнім збудником. Саме тому деякі щеплення роблять в перші години та в перші дні після народження і впродовж перших років життя. Якщо відкласти вакцинацію на більш пізній термін, може виявитись занадто пізно.

Міф 4. Вакцинація може стати причиною аутизму.

Аутизм – це тяжке психічне захворювання, що має вроджений спадковий характер. Нічого спільного з інфекціями у аутизму немає. Це питання досконально вивчено багатьма лікарями та науковцями. З’ясовано, що аутизм зазвичай проявляється у дітей на другому році життя. І саме в цей період проводиться вакцинація проти кору, краснухи та паротиту. Таким чином, це не більше, ніж збіг у часі. Якби в цей період проводили якусь іншу маніпуляцію, то причину аутизму бачили б саме в ній.

Міф 5. Деякі щеплення можна пропустити.

Згідно сучасного календаря щеплень, кожна вакцина планується на той час, коли малюк найбільше потребує захисту від тієї чи іншої інфекції. Також щеплення необхідно час від часу повторювати, так як імунна пам’ять організму поступово слабшає і стає неефективною. Таким чином, не варто пропускати вакцинацію, а якщо це відбулося, то лікар порадить, яким чином можна відновити індивідуальний графік щеплень, відповідно до останнього протоколу МОЗ України.

Міф 6. Захворюваність на керовані інфекції почала знижуватись ще до застосування профілактичних щеплень з покращанням якості життя.

Дійсно інфекційна захворюваність змінюється хвилеподібно. При збільшенні кількості осіб, що перехворіли на ту чи іншу інфекцію, зменшується і частота цієї інфекції. Через декілька років на тлі невисокої захворюваності збільшується прошарок сприйнятливих осіб, що призводить до закономірного спалаху інфекції. Такі періодичні підйоми захворюваності (кір, краснуха та інші) звичайно реєструвались кожні 4-5 років і не мали тенденції до зниження аж до початку масової вакцинації.

Під впливом агресивної антивакцинальної пропаганди сьогодні лікарі стикаються з непоодинокими необґрунтованими, заснованими на чутках і міфах, відмовами від профілактичних щеплень, що створює небезпеку для життя їх нащадків, оточуючих дітей і, без сумніву, порушує право дитини на здоров’я. Адже наразі, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я 24,7% всіх смертей у світі обумовлено інфекційною патологією; 63% від загальної кількості дитячих смертельних випадків пов'язано з інфекційною патологією. При цьому щороку в світі:

біля 2 млн. дітей помирають від пневмонії;

до 200 тис. дітей помирають внаслідок ускладнень кору;

до 1 млн. дітей занедужують на кашлюк, з них 350 тис. помирають;

майже 500 тис. дітей помирають від інфекції, викликаної гемофільною паличкою типу b;

до 500 тис. народжуються з симптомами вродженої краснухи;

майже 30 тис. помирають від менінгококової інфекції.

Тому проведення дитині своєчасної та ефективної вакцинації є реалізацією її права на користування найбільш досконалими послугами охорони здоров’я, і саме батьки повинні захистити це право їхньої власної дитини. Висновки робіть самі.


Завідувач кафедри педіатрії та

дитячих інфекційних хвороб БДМУ

професор Олена Колоскова